Чому 60% українців не можуть знайти роботу за фахом. Думка Маріанни Онуфрик (керівник громадських програм Інституту суспільно-політичних досліджень)

Чи замислювалися ви про значення своєї професії в довгостроковій перспективі? Як показують дослідження європейських вчених, вже в найближчі десять років глобальний ринок праці зазнає суттєвих змін. У ньому відбувається перерозподіл сфер зайнятості населення. Ті професії, які ще сьогодні є дуже затребуваними, зовсім скоро можуть виявитися непотрібними, або попит на них суттєво скоротиться. Українцям вже зараз варто готуватися до нових економічних реалій, щоб ситуація не застала їх зненацька.

Станом на лютий 2017 року, в Україні зареєстровано 439 000 безробітних, а на одну оголошену вакансію претендували відразу вісім чоловік. У той же час статистика зареєстрованих на біржах праці показує, що левова частка безробітних - люди передпенсійного віку. Зрозуміло, що переважна більшість тих, кому вже за п'ятдесят, буде нелегко пристосуватися до нових умов на ринку праці і започаткувати власну справу перепідготовкою.

Сьогодні в світі простежуються одночасно дві тенденції. З одного боку, зростає попит на низькокваліфікованих працівників, таких як охоронці або фахівці з догляду за хворими, з іншого - роботодавці зацікавлені у висококваліфікованих фахівцях в галузі електронної обробки даних і права.

В Європейському Союзі провели дослідження і з'ясували, які зміни відбудуться в різних сферах зайнятості населення протягом 2015-2025 років. Економісти прогнозують скорочення на 18% зайнятості в таких галузях, як видобуток вугілля та сільське господарство, а зайнятість населення в енергетичній та газовій галузях скоротиться на 10%. У той же час на 20% буде рости зайнятість в таких сферах, як нерухомість, наука і техніка, на 15% - в сфері адміністративної діяльності та службі підтримки і на 10% - в освітній сфері. У будівництві та логістики змін практично не буде.

 

Як показує нинішня статистика, найбільша частка безробітних в Україні серед людей з вищою освітою - 41%, професійно-технічна освіта мають 38%, і тільки кожен п'ятий безробітний має середню освіту. Загалом у нас відносно високий формальний рівень освіти робітників поєднується з їх неготовністю до вимог ринку праці та браком знань і навичок, які потрібні роботодавцям. Швидко реагувати на зміни на ринку заважає фактична відсутність в Україні системи освіти дорослих та підвищення кваліфікації. Однак це проблема не тільки України. Дослідження, проведені в ЄС, показують, що там по придбаних спеціальностями не працюють 35% працівників західних, 49% - центральних і більше 60% працівників східних країн Євросоюзу.

Дослідження Інституту соціології НАН України, які в моніторинговому режимі проводяться з 1992 року, говорять про те, що близько 60% українців не можуть знайти роботу за фахом. Участь роботодавців у підготовці кадрів практично припинено. Фактично сьогодні прийшов час актуалізувати освітні програми відповідно до потреб ринку.

Держава вже зараз повинна переглянути перелік спеціальностей, на які воно робить замовлення в університетах, для того щоб відібрати потрібні найближчим часом. В Україні людина витрачає на отримання спеціальності в середньому 3-4 роки, тому державне замовлення і запит з боку роботодавців на актуальну робочу силу треба планувати, спираючись на бачення розвитку економіки і виробництва як мінімум на 10 років вперед. Має наша держава таке бачення? Яку модель економіки ми розвиваємо? Які галузі ростуть, а які, навпаки, скорочуються?

Україні вже зараз треба вивчати професії майбутнього і починати з такого алгоритму: вибір моделі розвитку економіки, визначення пріоритетних сфер, державний і приватний замовлення на отримання відповідної освіти, а вже потім - програми подолання зайнятості. Чому це важливо? Дисбаланс попиту та пропозиції на ринку праці призводить до зростання структурного безробіття і зовнішньої трудової міграції. Щоб забезпечити темпи економічного зростання принаймні 6-7% в рік, Україні потрібно будувати високотехнологічну та експортно орієнтовану модель економіки, тобто готувати більше вчених, інженерів, програмістів, педагогів.